Використання засобів сенсорної кімнати у корекційно-відновлювальній роботі з дітьми із особливими освітніми потребамиВже з 2015 року в школі № 60 сенсорна кімната успішно використовується у корекційно-розвиваючій роботі та поведінковій терапії. Корекція проводиться із дітьми зі розладами аутичного спектру, епілепсією, затримками та порушеннями психічного розвитку, ДЦП й іншими розладами моторики, із проблемами емоційно-поведінкової саморегуляції, з порушеннями слуху, зору та мовлення, та із дітьми схильними до невротизації.
Програма динамічної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами передбачає різноманітні види стимулюючих впливів. Особливо важливо, аби дитина активно брала участь у цьому процесі, а заняття спрямовані на розвиток рухових навичок, мотивації, усвідомлення й розвиток вольових зусиль були адекватними, ускладнювались поступово й приносили дитині задоволення. Сенсорна кімната надає необмежені можливості в отриманні різноманітних зорових, слухових, тактильних стимулів. Їх поєднання впливає на психічний, емоційний розвиток дитини, здійснює розслаблюючу, відновлювальну і в той же час тонізуючу, стимулюючу, зміцнюючи дію. Для дітей із особливими освітніми потребами сенсорна кімната об'єднує в собі як релаксаційну, так і розвиваючу функцію, допомагаючи справитися з вузькоспеціалізованими проблемами таких. Устаткування в кімнаті підібрано таким чином, аби такі особи не відчували ніяких незручностей під час сеансів, незалежно від наявних у них обмежень пов’язаних із здоров’ям.
Варто перерахувати обладнання, яке задіюється у корекційно-відновлювальній роботі та вказати на що саме терапевтичні впливи спрямовуються:
* М’яке покриття підлоги – вправи релаксаційні, зняття негативних емоцій і станів, вправи на усвідомлення та окреслення образу тіла, розвитку загальної моторики та просторових уявлень;
* Басейн із тактильними кульками («сухий» басейн) – розвиток тактильного сприймання предметів, моторики, зняття психоемоційного напруження, зниження рухового тонусу, розвиток більш ефективної саморегуляції, корекція тривожності й агресивності, розвиток пропріорецептивної чутливості, просторового сприймання, також можна здійснювати сеанси психофізичного розвантажування;
* Сенсорні доріжки, ребристий мостик – розвиток координації рухів дитини, здатності перетворювати відчуття й емоції в мовленнєві реакції, розвиток рецепторів нижніх кінцівок;
* М’які тунелі – розвиток просторової координації
* Проектор спрямованого світла – розвиток зорового сприймання, розвиток уяви та уваги, світлотерапія;
* Зеркальна куля - розвиток зорового сприймання, орієнтації у просторі, зниження тривожності та психологічної напруги дитини, корекція страхів;
* Зеркало – розвиток міміки та пантоміміки, вміння виражати різноманітні емоційні стани, формування впевненості в собі;
* Набір різноманітних геометричних фігур (різного розміру) – розвиток уяви, великої та дрібної моторики, мислення (особливо розвиток таких операцій як аналіз та синтез), стимуляція тактильних аналізаторів (комплекс завдань на визначення і порівняння: форми геометричних фігур, виду матеріалів, особливостей поверхні фігури чи її руху в просторі);
* Музичний супровід - збагачення сприйняття й уяви, створення психологічного комфорту, релаксації, зниження нервово-психічного та емоційного напруження, активізація рухової активності, формування навичок саморегуляції (при потребі музичний фоновий супровід ігор, вправ, релаксації та ін.).
У інтерактивному середовищі сенсорної кімнати діти не підлягають жодному тиску ззовні (стресові впливи виключаються) й відчувають себе в цілковитій безпеці, що сприяє розвитку психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення, сприймання), органів чуттів різних модальностей, вестибулярного апарату, а також здійснюється корекція особистісних особливостей, релаксація й психологічне розвантажування. Потрапляючи в сенсорну кімнату, дитина отримує можливість почувати себе вільно, може стати собою.
На початку корекційної роботи із дитиною важливим моментом є встановлення емоційного контакту. За допомогою обладнання сенсорної кімнати це, власне, можна зробити швидше, більш ефективнnо, й маючи змогу спрямовувати деструктивні імпульси дитини в безпечніше русло. Як наслідок – формується потрібний для ефективної взаємодії рівень довіри і поваги дитини до психолога, налаштовує її на результативну роботу та більшу чутливість до релаксаційних заходів. Поступовий перехід до власне психотерапевтичної гри та корекційних занять здійснюється здійснюється плавно та непомітно. Психотерапевтична гра - перші кроки для розуміння дитиною власних емоцій, контролю над ними, це корекція сенсорних розладів, поршень комунікативної взаємодії.
У результаті використання засобів сенсорної кімнати, діти стали проявляти більшу пізнавальну активність, що стимулювало їх дослідницькі дії, сприяло розвитку великої та дрібної моторики, координації рухів, засвоєнню навичок самообслуговування та саморегуляції, поступовому розвитку емоційної компетентності (розуміння своїх емоцій та емоцій навколишніх людей), розвитку пізнавальних процесів, навчаються встановлювати конструктивний комунікативних зв’язок. Помітно ефективним є проводити не тільки індивідуальні, а й групові заняття з дітьми (якщо це дозволяють конкретні особливості дитини), адже включення в більш широку соціальну взаємодію є опосередкованою корекцією та профілактикою соціальної дезадаптованості особистості.
Отже, сенсорна кімната має широкий спектр впливу, неоціненного по своїй користі для дітей із особливими освітніми потребами. Маємо надію, що із поступовим урізноманітненням обладнання буде збагачуватись й психотерапевтичний вплив, а як наслідок розвиток особливих діток буде здійснюватися стабільними у своїй розміреності, та впевненими у свої переконливості, кроками. В перспективі важливим є використання усіх можливостей сенсорної кімнати й учнями без особливих освітніх потреб, оскільки ті, в силу своєї емоційної нестабільності і постійного вивчення великого об’єму інформації, відчувають колосальні стресові навантаження.
Клименко М.Р. Практичний психолог СЗШ №60
Немає коментарів:
Дописати коментар