Асистент вчителя

Робота асистента вчителя  передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у інтеграційних(інклюзивних) класах, розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку, в освітньому процесі,  здійснення змін освітньої системи, а не дитини, школа  і освітня система підлаштовуються під індивідуальні потреби всіх учнів.

       Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та якості навчання, де її ключовим  компонентом є  — гнучкість врахування особистісних характеристик, що визначають темп навчання кожної дитини, адже у більшості випадків дітям просто необхідне доступне викладання.

         Я, як асистент вчителя, забезпечую  долучення  всіх дітей до загальноосвітніх занять, займаючись одночасно  з одним-трьома учнями.

Саме поняття «затримка» говорить про те, що дитина довше залишається на ранніх етапах свого розвитку. У віці 6—8 років вона ще «дошкільник».  Саме тому в школі з цими дітьми спершу застосовую елементи гри, поступово привчаючи дітей свідомо вчитися. Основна увага у роботі з такими дітьми зосереджується на розширенні, зміцненні й систематизації безпосереднього чуттєвого пізнання предметів і явищ навколишнього світу. Для забезпечення ефективності корекційно-педагогічної роботи здійснюю індивідуальний підхід з урахуванням реального рівня розвитку дитини.

         Для дитини з особливостями психофізичного розвитку на кожен урок обираю певну систему корекційних завдань, що зумовлені дидактичною метою уроку і характером навчального матеріалу. Педагогічні прийоми корекційної роботи відрізняються тим, що вони стимулюють компенсаторні процеси розвитку дітей та дають змогу формувати в них нові позитивні якості.

З 2015 адміністрацією школи створено маленький освітній рай – СЕНСОРНУ КІМНАТУ, де все вабить, ненав'язливо змушує забути страхи, заспокоює. Спеціальне устаткування, встановлене в сенсорній кімнаті, впливає на всі органи чуття дитини.

         Під час проведення релаксаційно-розвивальних вправ перед собою ставлю  цілі та завдання занять у сенсорній кімнаті:

         ٭навчити способам емоційної саморегуляції та розслаблення м’язів;

٭в доступній формі зняти стресову реакцію;

 ٭укріпити установку на турботливе ставлення до свого тіла.

Використовую такі  технології навчання:

*обговорення і дискусії;

*практичні вправи;

*цікаві завдання.

В процесі роботи я отримала наступні результати:

1. Деякі показники негативної психічної напруженості в спеціально організованому предметно-практичної середовищі сенсорної кімнати як мінімум частково компенсуються.

2. Діти отримують позитивні емоції через занурення в середовище сенсорної кімнати, у них розвивається інтерес до пропонованої діяльності, до взаємодії.

3. Оволодіння прийомами релаксації сприяє стабілізації негативної психічної напруженості.

Таким чином, можна зробити висновки, що заняття в сенсорній кімнаті достовірно поліпшують психічний стан дітей, позитивно впливає на емоційну сферу, на розвиток комунікативних якостей, на формування пізнавальної активності. Крім того, заняття в сенсорній кімнаті, як «швидка допомога» у складній або стресової ситуації, дуже актуальна і значно підвищує ефективність проведеної роботи. Адже «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості», як говорив В.О. Сухомлинський!

                                                                                      Сущенко О. С.,

                                                                                         асистент вчителя

СЗШ №60 м.Львова